Авторська методика навчання англійської мови для людей із повною або частковою втратою зору
Авторська методика навчання англійської мови для людей із повною або частковою втратою зору
Моя авторська методика являє собою комплексну систему навчання англійської мови, адаптовану для людей із повною або частковою втратою зору. В її основі лежить організація навчання таким чином, щоб опанування мови не залежало від постійної опори на візуальний матеріал і не вимагало обов’язкового використання Брайля на початкових етапах навчання, а за необхідності — і надалі.
В основі моєї методики лежать уже існуючі та добре зарекомендовані підходи й способи навчання іноземних мов, які я відбираю, адаптую та перебудовую з урахуванням моїх цілей та особливостей навчання людей із повною або частковою втратою зору, а також деяких супутніх цьому функціональних обмежень. Водночас в окремих напрямах я доповнюю їх власними методичними розробками та прийомами, створеними спеціально для вирішення завдань навчання англійської мови в цих умовах.
Комунікативний і ситуативний підходи
Передусім я використовую комунікативний і ситуативний підходи, оскільки вважаю, що мова найкраще засвоюється тоді, коли людина знайомиться з нею в зрозумілому контексті та у зв’язку з конкретною мовленнєвою ситуацією.
Тому новий лексичний і мовленнєвий матеріал вводиться через спеціально розроблені полілоги — діалоги за участю кількох персонажів, об’єднані певною історією та послідовно вибудувані навколо конкретної життєвої ситуації. При цьому ці полілоги спеціально побудовані таким чином, щоб у них містилася базова, найбільш уживана лексика, а також легко засвоювані мовленнєві кліше та сталі вирази, органічно вплетені в сюжет. Це дає змогу знайомити людину з найбільш необхідним для спілкування мовним матеріалом не у вигляді окремих списків слів і фраз, а всередині зв’язного та зрозумілого контексту. Сам принцип використання полілогів я запозичила з уже існуючого методу навчання, але адаптувала цей матеріал і спосіб роботи з ним до завдань моєї методики та до навчання людей із порушенням зору.
Знайомство з новим лексичним матеріалом відбувається через моє читання полілогу, його переклад і детальне коментування. У процесі роботи я пояснюю значення нових слів і виразів, особливості їх вживання, мовленнєві кліше та сталі конструкції, а також звертаю увагу на те, як вони функціонують у межах конкретної ситуації. Завдяки цьому учень сприймає мовний матеріал не як набір розрізнених одиниць, а як частину цілісної мовленнєвої системи.
Після засвоєння матеріал переноситься в нові ситуації. Учень вчиться використовувати вже знайомі слова, вирази та мовленнєві моделі за межами початкового полілогу, змінюючи окремі елементи та пристосовуючи їх до нових обставин. Таким чином відбувається поступовий перехід від розуміння й запам’ятовування готового матеріалу до самостійного використання англійської мови.
Лексико-орієнтований підхід
Важливе значення в моїй методиці має лексико-орієнтований підхід. Навчальний матеріал будується передусім навколо найбільш уживаної лексики, часто використовуваних виразів і мовленнєвих конструкцій, необхідних для реального спілкування.
Особлива увага приділяється мовленнєвим кліше та готовим мовним моделям — своєрідним «будівельним блокам» мовлення. Вони дають змогу учневі не щоразу створювати висловлювання з нуля, а спиратися на вже знайому конструкцію та поступово навчитися самостійно змінювати її.
Тут ми використовуємо принцип, який можна порівняти з конструктором LEGO: учні використовують засвоєні мовні моделі як готові елементи, замінюють або змінюють окремі частини, поєднують різні моделі між собою та водночас зберігають їхню основну структуру. Одна й та сама конструкція може використовуватися у великій кількості різних ситуацій, набуваючи нового змісту залежно від елементів, які замінюються.
Таким чином, учень поступово отримує можливість самостійно «складати» нові висловлювання з уже відомих йому мовних елементів.
Додатковим і дуже дієвим інструментом при цьому також є етап швидкого двостороннього усного опрацювання мовленнєвих моделей (слів, фраз, сталих виразів). Учень швидко перекладає вже знайомі конструкції з англійської на рідну мову та з рідної мови на англійську. Така систематична усна практика сприяє швидкому вилученню знайомих мовленнєвих елементів із пам’яті та формуванню швидкої автоматизованої мовленнєвої реакції.
Для моєї методики цей прийом особливо важливий, оскільки дає змогу активно тренувати мову через слух і мовлення, без постійної необхідності звертатися до письмового або візуального матеріалу. Після того як конструкція достатньо закріплена, її легше переносити в нові контексти та використовувати вже не лише в початковому варіанті.
Когнітивний підхід
Важливе місце в моїй методиці займає когнітивний підхід, тобто навчання через осмислення та розуміння того, як влаштована мова.
Для людини з порушенням зору (і не тільки — це діє для всіх людей) особливо важливо не просто почути й запам’ятати певну фразу, а зрозуміти, чому вона побудована саме так і як її можна змінити. Тому я прагну пояснювати мовні явища таким чином, щоб учень міг вибудувати у свідомості зрозумілу систему зв’язків між словами, граматичними формами та мовленнєвими моделями.
Такий підхід дає змогу відійти від механічного запам’ятовування до усвідомленого володіння мовою. Людина починає розуміти принцип побудови висловлювання і може самостійно створювати нові фрази на основі вже засвоєних моделей.
Спіральний принцип
Навчання будується за спіральним принципом: раніше вивчений матеріал регулярно повертається в наступних темах і вправах, але вже в розширеному та ускладненому вигляді.
Знайомі слова, конструкції та граматичні моделі поступово поєднуються з новим матеріалом. Завдяки цьому учень постійно повертається до вже вивченого, але щоразу використовує його на новому рівні — з більшою кількістю слів, у складніших ситуаціях і з більшим ступенем самостійності.
Такий принцип допомагає не лише зберігати матеріал у пам’яті, а й поступово переводити його від початкового запам’ятовування до вільного самостійного практичного використання.
Інтенсивний принцип організації навчання
Інтенсивність у моїй методиці досягається не простим збільшенням кількості нового матеріалу, а його активним і багаторазовим використанням.
Новий матеріал вводиться, потім неодноразово використовується в усному мовленні, повертається на наступних заняттях і регулярно закріплюється в різних вправах та ситуаціях. Одні й ті самі мовні елементи зустрічаються в різних контекстах, завдяки чому учень вчиться швидко впізнавати їх, відтворювати та застосовувати самостійно.
Таким чином, інтенсивність ґрунтується передусім на високій частоті практичного використання та постійному поверненні до вивченого матеріалу.
Мнемонічні та асоціативні прийоми
У своєму підході я також використовую мнемонічні та асоціативні прийоми, які допомагають полегшити запам’ятовування та подальше вилучення інформації з пам’яті. Нове слово, вираз або мовне правило може пов’язуватися з уже знайомим словом, певним звуком, дією, відчуттям, знайомою ситуацією або особистою асоціацією учня.
Особливо важливим тут є індивідуальний характер асоціацій: що зрозумілішим і ближчим людині є створений зв’язок, то легше їй згодом відновити потрібне слово або конструкцію.
Окремі елементи сугестивного навчання
У методиці використовуються також окремі елементи сугестивного навчання — передусім ті прийоми, які допомагають створити психологічно комфортні умови для опанування мови, знизити напруження та страх помилки й підтримувати впевненість учня у власних можливостях.
Йдеться не про повне відтворення окремої системи сугестивного навчання, а про адаптацію окремих принципів: доброзичливої взаємодії, підтримувального зворотного зв’язку, спокійної організації роботи, поступового ускладнення матеріалу та створення атмосфери, у якій учень не боїться помилятися і пробувати самостійно використовувати мову.
Для людей із порушенням зору це має особливе значення, оскільки навчання в незвичних умовах і необхідність компенсувати відсутність або обмеженість візуальної інформації самі по собі можуть створювати додаткове напруження. Тому емоційний комфорт і відчуття успішності стають важливою частиною навчального процесу.
Слуховий, усний і тактильний способи опанування матеріалу
Оскільки методика призначена для людей із повною або частковою втратою зору, особлива увага приділяється слуховому та усному сприйняттю інформації.
Матеріал пояснюється переважно словами, опрацьовується через слухання та усне мовлення і за необхідності може додатково закріплюватися за допомогою тактильних відчуттів, рухів, предметів та інших доступних людині каналів сприйняття.
При цьому візуальна інформація не є обов’язковою умовою розуміння та засвоєння матеріалу. Це дає змогу зробити навчання доступним людині незалежно від ступеня збереження зору та від того, чи використовує вона Брайль.
Авторський спосіб пояснення граматики, структури та логіки англійської мови
Окреме місце в моїй методиці займає мій авторський спосіб пояснення й опанування граматичних конструкцій, а також структури та логіки англійської мови загалом.
Я прагну не представляти граматику як набір окремих правил і винятків, які необхідно механічно запам’ятати. Навпаки, граматичні конструкції розглядаються як елементи єдиної системи, у якій між конструкціями, словами та частинами речення існують певні зв’язки та закономірності.
Для пояснення цих закономірностей я використовую образні, словесно-логічні та, за необхідності й можливості, тактильні способи, які дають змогу учневі зрозуміти логіку побудови конструкцій, порядок слів, взаємозв’язок елементів речення, їхні функції та роль у побудові висловлювання — без постійної необхідності бачити написану форму.
Основне завдання такого підходу — сформувати в людини цілісне розуміння структури та внутрішньої логіки англійської мови. Завдяки цьому учень отримує можливість не просто відтворювати завчені речення, а розуміти, як побудоване висловлювання і яким чином на основі знайомих принципів можна створювати нові фрази.
Загальна мета методики
Таким чином, моя методика об’єднує комунікативний і ситуативний підходи, когнітивний і лексико-орієнтований принципи, спіральну та інтенсивну організацію навчання, мнемонічні та асоціативні прийоми, окремі елементи сугестивного навчання, а також спеціально адаптовані слухові, усні та тактильні способи роботи з мовним матеріалом.
При цьому я не створюю методику повністю «з нуля»: я спираюся на вже існуючі та добре зарекомендовані способи навчання іноземних мов, відбираю з них відповідні мені принципи, підходи та техніки, адаптую їх до специфіки навчання людей із повною або частковою втратою зору та об’єдную в єдину систему. Водночас я доповнюю цю систему власними методичними розробками, зокрема авторським способом пояснення граматики та структури мови, а також спеціальними способами організації та закріплення мовленнєвого матеріалу.
Мета полягає не просто в тому, щоб людина запам’ятала певну кількість англійських слів або граматичних правил. Людина має отримати можливість користуватися англійською мовою в реальному спілкуванні, спираючись передусім на слух, мовлення, розуміння мовних закономірностей та сформовані мовленнєві навички.
Моя мета — сформувати в учня розуміння внутрішньої структури та логіки англійської мови, здатність швидко вилучати з пам’яті необхідні мовленнєві моделі, самостійно будувати висловлювання та переносити вивчений матеріал у нові життєві ситуації, і як результат — позитивний досвід у вивченні мови, впевненість у власних силах та можливостях.
Мені важливо, щоб у людини з’являлося відчуття, що англійська мова їй справді доступна. Зрештою, знання мови має допомагати людині розширювати свої можливості у спілкуванні, отримувати нову інформацію, навчатися, працювати, подорожувати, знайомитися з новими людьми та реалізовувати свої особисті й професійні плани. Тобто я розглядаю англійську мову у своїй методиці не просто як навчальний предмет, а як інструмент, який допоможе людині стати більш самостійною, вільніше спілкуватися з навколишнім світом, розширювати коло своїх можливостей і почуватися впевненіше в різних сферах життя.